Круглий стіл «Президентські вибори – 2019 в умовах суспільно-політичних суперечностей і зовнішніх впливів»

12 березня  в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбувся «круглий стіл»  «Президентські вибори – 2019 в умовах суспільно-політичних суперечностей і зовнішніх впливів».

Відкриваючи його роботу директор Інституту О.О. Рафальський, зазначив, що сьогодні в нашому закладі вдалося зібрати фахове середовище, яке представляють співробітники Інституту економіки та прогнозування НАН України, Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди, Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, Києво-Могилянської Академії, Інституту всесвітньої історії, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса, а також Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова та Інституту стратегічних досліджень, для обговорення нагальних питань, що стосуються Президентських виборів 2019 р. Обраний для проведення круглого столу час – незадовго до дати виборі – дає можливість для наукового осмислення  тенденцій, що домінують у   виборчій кампанії, для оцінки її організації, тактики і поведінки її учасників.

Ліворуч О.М. Майборода, праворуч О. О. Рафальський

Вступну доповідь  на тему «Електоральні орієнтації населення України» виголосила завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України О. М. Балакірєва. У ній вона навела данні соціологічних досліджень, які засвідчують той факт, що ці вибори є предметом широкого суспільного дискурсу.  У виборах готові взяти участь 65% опитаних. Одночасно 50% електорату говорить, що може змінити свій вибір, а це свідчить про неочікуваність результату виборів. 17% опитаних вважають головною ознакою цієї виборчої кампанії підкуп виборців. Кожний четвертий виборець вважає, що вибори будуть нечесними. Негативна оцінка переважає на Сході України, найнижчий показник — на Півдні. Про підкуп заявляють в основному мешканці малих населених пунктів. Лише 16% опитаних, т.зв. “креативне ядро”, вважають, що їхній голос вплине на вибори. Рейтинг політичних партій співпадає з рейтингом політичних лідерів, це, на думку доповідача дозволяє певним чином прогнозувати результати майбутніх парламентських виборів.

О. М. Балакірєва

Директор політико-правових програм Українського центру економічних і політичних  досліджень ім. О. РазумковаЮ.В. Якименко виступив із доповіддю «Ставлення прихильників кандидатів у Президенти до альтернатив політики у різних сферах». Опираючись на соціологічні дослідження здійсненні «Центром Разумкова» він зазначив, що для 50% виборців України визначальною насамперед є особистість кандидата. За 15-ма позиціями в галузі політики виборці кожного конкретного кандидата висловлюють консолідовану або неконсолідовану позицію. Так, з питань, що стосуються геополітичного вибору України, ставлення до Росії, ставлення до української мови, а також до ідеї розвитку місцевого самоврядування спостерігається консолідований підхід виборців усіх кандидатів (наприклад, за ЄС і НАТО —  47% всіх виборців П.Порошенка, проти ЄС і НАТО — 79% виборців Ю.Бойка). Проте, питання економіки та приватизації не мають консолідованої позиції електорату.      Від одних і тих самих кандидатів виборці очікують протилежних дій. За умови подібної невизначеності позицій виборців будь-який кандидат приречений на втрату довіри з боку виборців. Напередодні парламентських виборів партія обраного президента може втратити шанси на успіх.

Ю.В. Якименко

Президент НаУКМА А.А. Мелешевич у доповіді «Політичні партії на виборах 2019 року в Україні» підняв проблему інституціоналізації політичних партій і партійної системи в цілому  в умовах демократичного транзиту. Політична інституціоналізація має два основні аспекти, що передбачають автономію та стабільність політичних партій.  Доповідач обстоював тезу про те, що партії мають виконувати свої ексклюзивні функції і заповнювати унікальну політичну нішу: електоральну, представницьку, урядоформуючу. Політична інституалізація у країнах сталої демократії значно ускладнює процеси турбулентності у політичній системі, стабілізує політичні партії, надаючи процесам злиття чи розколів політичних партій виняткового характеру. Слабка інституціоналізованість партійної системи України не сприяє її стабільності. Однією з її основних проблем, на думку А.А. Мелешевича, є домінування харизматичних партій, які в принципі дуже складно інституціоналізуються. Зазначивши, що передбачування не є завданням політичної науки, доповідач все ж дозволив собі на підставі аналізу тих тенденцій, які відбуваються в політичному полі України, спрогнозувати, що стабільність її політичної системи після президентських виборів буде знижуватися.

А.А. Мелешевич

У доповіді на тему «Перформансність кандидатів у Президенти як особливість виборчої технології» провідний науковий співробітник ІПіЕНД ім. І.Ф.Кураса Л.О. Кочубей акцентувала увагу на тому, що головною метою політичного перформансу є не сам комунікативний акт, а завоювання уваги аудиторії, адже політичний вибір багатьма здійснюється не після виваженого аналізу, а під впливом емоційного враження. Велика роль в сьогоднішній виборчий кампанії належить агітації через мережу. Приклад політичного перформансу – В.Зеленський. Так, його штаб спеціально запустив акцію «Зе!фейк» на найкращий фейк про кандидата та його команду з метою «знецінення» цієї інформації. Стратегія діджитал-просування команди Зеленського активно використовує соціальні мережі: Facebook, Instagram, Telegram, Twitter, Youtube, досягши близько 1,2 мільйона підписників усіх цих ресурсів. Доповідач зазначила, що використання цих технологій може призвести до неочікуваних результатів.

Л.О. Кочубей

Спробу аналізу міжнародних аспектів президентської виборчої кампанії 2019 р. здійснив директор Інституту всесвітньої історії НАН України член-кореспондент НАН України А.І.  Кудряченко. Зокрема ним було відзначено, що всі кандидати в президенти розуміють важливість міжнародної підтримки. Одним з основних акцентів виборчої кампанії чинного президента є постійне наголошення на його дипломатичних здобутках і підтримці західними партнерами. Одночасно з цим всі західні союзники України мають власний погляд на події в нашій державі і не висловлюють чіткої загальної позиції. Основна причина цього криється у незавершеності реформ. Головне завдання цих виборів в Україні, на тверде переконання доповідача, – їх відповідність усім демократичним стандартам, лише так вони мають шанс стати легітимними і визнаними у світі.

А.І.  Кудряченко

Кожна з доповідей супроводжувалася жвавими обговореннями, в яких взяли участь як працівники Інституту, так і запрошені гості.

Учасники «круглого столу»

джерело: ipiend.gov.ua