Презентація 9-го тому видання «Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб»

22 травня 2018 року в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень (ІПіЕнД) імені І.Ф. Кураса НАН України відбулася презентація науково-документального видання «Організація Українських Націоналістів в Польщі в 1944–1950 роках. Ліквідація керівних структур». Це – 9-й том видання «Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб», що готується спільною польсько-українською робочою групою.

Презентацію відкрили вступними промовами директор ІПіЕнД імені І.Ф. Кураса НАН України член-кореспондент НАН України Олег Рафальський, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України (ГДА СБУ) Андрій Когут і директор Архіву Інституту національної пам’яті Республіки Польща (ІПН РП) Мажена Крук.

Ще у 1996 році було підписано перший протокол про створення згаданої робочої групи, розпочалося співробітництво ГДА СБУ з Міністерством внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, а пізніше – зі створеним у 1998 році Інститутом національної пам’яті Польщі. З самого початку її існування до групи як представник Національної академії наук України (а саме – Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України) увійшов доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал.

Тематика попередніх томів була такою: «Польське підпілля 1939–1941. Львів–Коломия–Стрий–Золочів» (1998); «Переселення поляків та українців 1944-1946» (2000); «Польське підпілля 1939-1941. Від Волині до Покуття» (2004); «Поляки і українці між двома тоталітарними системами 1942–1945» (2005); «Акція «Вісла» 1947» (2006); «Операція «Сейм» 1944-1946» (2007); «Голодомор в Україні 1932-1933» (2008); «Великий терор: польська операція 1937-1938» (2010).

Кожен із томів має обсяг близько і понад 1000 сторінок. Було підготовлено також англомовну версію 7-го тому, присвяченого голоду початку 1930-х років в Україні («Holodomor. The Great Famine in Ukraine, 1932-1933»), що вийшов друком у 2009 році. А наступного, 2010 року, видано англійською мовою спеціальну збірку, в якій уміщено найцікавіші документи з усіх попередніх томів. Це полегшить знайомство дослідників із усього світу з доробком, який, по суті, є тримовним. Тексти зазвичай подаються українською та польською, а також російською мовами (остання – це мова переважної більшості документів комуністичної спецслужби). За тривалістю, результатами роботи, якістю архівних першодруків цей спільний видавничий проект донині є наймасштабнішим міждержавним науково-видавничим проектом на теренах колишнього Радянського Союзу й колишнього європейського «соцтабору».

Під час презентації про роботу над 9-м томом, який складається з двох частин і містить 1568 сторінок тексту, розповіли заступник директора відділення історичних досліджень ІПН РП доктор Єжи Беднарек, професор Юрій Шаповал, начальник самостійної секції архівних досліджень ІПН РП доктор Марцін Маєвський, провідний науковий співробітник ГДА СБУ Володимир Ковальчук.

Єжи Беднарек

Підкреслювалося, зокрема, що ця праця містить не лише документи загального характеру – вона ще й, сказати б, олюднена, тому що в ній уміщено унікальні документи, котрі розповідають про долі конкретних осіб. Водночас, архівні дослідження дали змогу зробити кілька цікавих спостережень загального плану. Друковані вперше джерела (рапорти, записки, аґентурні донесення та протоколи допитів) виразно розкривають механізм залежності польських органів безпеки від радянських. Саме радянська сторона провела розробку керівництва ОУН у Польщі. Чинником, що стимулював підвищення уваги до оунівської мережі в Польщі, стало намагання окремих членів ОУН встановити зв’язок із амбасадами США, Великої Британії й інших країн і проведення акції «Вісла» у 1947 році. Про це й про багато іншого йдеться в 9-му томі спільного польсько-українського видання. Його творці йдуть ad fontеs, від джерел, відкидаючи політичну кон’юнктуру і не «редагуючи» історію на догоду їй. Очевидно, в цьому полягає одна із запорук багаторічних успіхів польських та українських дослідників.

За інформацією ІПіЕнД імені І.Ф. Кураса НАН України